Томові додавала сил непохитність у своїй вірі: "Слова Христа про те, що кожна людина, незалежно від її статі, кольору шкіри, становища в суспільстві, має безсмертну душу, Том прийняв усім серцем і зробив головним законом свого життя". Хоч у житті він пізнав підступність і підлість, та в духовному світі знайшов вічні цінності, які не зраджують і не продаються. "Із тілом робіть, що хочете, а душе моя належить мені й Господу Богу!" – відповідає він своїм мучителям. У Тома відібрали його чисту заквітчану хатинку, де він жив із дружиною й дітьми, але він побудував собі нову, яку вже ніхто не зможе відібрати й зруйнувати. Ця нова хатина дядька Тома не матеріальна – це його безсмертна, загартована, світла душа.