Хоч Єва ще зовсім мала, вона не по літах мудра. Дівчинка роздумує над різними проблемами, над якими варто було б задуматися дорослим. Єва не сприймає рабство, вважає усіх людей рівними в правах. Вона добре ставиться до чорношкірих, а коли хтось їх ображає чи карає, щиро засмучується і намагається пояснити, що так робити не треба. Дівчинка дуже любила свого батька і знаходила виправдання матері, яка більше хвилювалася за себе, ніж за хвору дочку. Єва знайшла спільну мову з Топсі, переконала бути хорошою і слухатися інших. Навіть дорослих Єва змушує змінюватися у кращий бік, а місіс Офелія говорить: "Якби ж то я могла стати такою, як вона! Певно, мені є чого в неї повчитися".