Бена Барклі переповнюють відчуття приходу весни, що передається навіть "ролс-ройсові". Бен живе в гармонії з оточуючим світом, відчуває зміни в природі й, хоча й перебуває у стані найманого робітника, йому весело, настрій його піднесений, життя йде легко. Вочевидь, він давно працює у Рімензелів, тому що помічає, що відбувається з кожним членом сімейства, особливо з хлопчиком. Доктор Рімензел неуважний як до весняних змін, так і до стану власного сина. Випускник 1939 року Уайтхіллської приватної школи, він цілком поринув у вивчення креслень тридцятикімнатної прибудови "до дортуару Пам'яті Елі Рімензела, названого таку на честь його прапрадіда". Сільвія, мати Елі й дружина доктора Рімензела, перебуває в надзвичайно піднесеному стані. Але причиною цього є не весна. Вона збуджена перспективою навчання сина в престижному навчальному закладі, її, що не мала власного статку, переповнює честолюбство. З іншого боку за своєю натурою вона надзвичайно нестримана.