Коли поет постає перед Божим престолом, йому відкривається остання істина. Це велика любов, яка створила світ і людину, яка тримає все земне життя, яка живить вічність. Це любов Бога до людства, заради якого Він не пошкодував власного сина. Саме така любов спроможна "водити сонце й зорні стелі".