Данте поважає і захоплюється Вергілієм. Цього найвидатнішого поета стародавнього Риму, автора "Енеїди", Данте називає криницею "широкоплинних мовних вод ясних", учителем, світлом і честю усіх співців земних, його твори називає безсмертними, у нього просить порятунку, "Бо в серці й жилах кров тремтить…".