Поезія Бернса глибоко пов'язана із життям і творчістю народу. Чимало віршів поет написав на основі популярних фольклорних пісень. Утім, лірика Бернса близька до народної не лише за звучанням, а й за змістом. У ній відобразилися уявлення народу про справедливість і красу, кохання і дружбу, його любов до рідного краю і шанобливе ставлення до природи.
Надзвичайно близьким до персонажа народних пісень є ліричний герой Бернса. Він – син свого народу. Звичайне селянське життя приносить йому і втіху, і сум. Він уміє посміятися над прикрими життєвими ситуаціями й над самим собою. Водночас цей герой наділений проникливим ліризмом, характерним для задушевних фольклорних пісень.
Саме Бернс перший твердо і ясно заявив, що він гордий своїм низьким походженням, що він "по плоті і духу син і брат свого безталанного народу" і тільки йому віддає свій поетичний талант. Активний, палкий гуманізм – ось найпомітніша риса його поезії. Ніхто до Бернса не оспівував простих людей-трудівників з такою любов'ю, з таким запалом і талантом. Бернсові був притаманний патріотизм, адже він писав шотландською мовою. Творча спадщина Бернса складається з пісень, віршів, поем і епіграм, у яких поет реалістично відображав життя знедоленого селянства, виступав проти економічного, політичного і національного гноблення. Поет оспівував природу, кохання, високу мораль простолюдина. Для поезії Бернса характерні волелюбність, життєрадісність, глибокий гуманізм, демократизм, самобутність та художня досконалість. Роберт Бернс був справжнім патріотом свого народу, оспівував рідний край, збирав шотландський фольклор, мав загострене відчуття національної гордості за минуле Шотландії. Саме тому він і став національним поетом.