Спочатку настрій твору піднесений і радісний, бо ліричний герой вітає свою батьківщину-верховину, називаючи любим рідним краєм. Та наступні рядки уже показують прощання ліричного героя з природою верховини, тому настрій дещо сумний. Завершується вірш повторенням першої строфи, і цим утверджується думка про те, що ліричний герой, де б не перебував, завжди думками і душею зі своєю батьківщиною.