У тексті твору повторюються рядки:
Моє серце в верховині і душа моя,
Моя дума в верховині соколом буя,
Моя мрія в гори лине наздогін вітрам,
Моє серце в верховині, де б не був я сам.
Ці рядки є своєрідним обрамленням вірша. Також у творі повторюються слова "прощавайте", "верховина". За допомогою повторів поет хотів наголосити, що серце, мрії і думки ліричного героя завжди з рідним краєм. Де б він не був, батьківщина завжди з ним, він завжди повертається до неї, любить її і не може без неї жити.