Поет надає цілком буденним образам (річка, міст) нового змісту. Міст – слово багатозначне, асоціюється з дружбою, мрією, надією. Закоханим подобаються мости. Романтики й філософи також полюбляють дивитися на воду, яка, наче час, спливає під мостом. Образ моста у вірші символічний: він єднає (або роз'єднує) не лише дві частини міста чи протилежні береги, а й закоханих та їхні долі. Образ річки набуває філософського змісту, її вічні води мчать у безвість і водночас у майбутнє, ніколи не повертаючись. Людські почуття порівнюються з плином води "Любов сплива як та вода бігуча", "Мине любов І знову не прилине"). Образ годинника символізує скороминущість, невідворотність, закінчення всього, наближення очікуваного, можливо, це серце героя, яке відмірює радість і біль кохання. У вірші з'являється мотив часу, що звучить у рефрені "Хай б'є годинник ніч настає Минають дні а я ще є".