Дарсі брав участь у пошуках Лідії та Вікхема у Лондоні. Він говорив, що до цього його спонукало усвідомлення власної вини в тому, що надто мало розповідав про нікчемність Вікхема і тому не зміг унеможливити кохання та довіру до нього з боку порядних дівчат. Містер Дарсі розшукав втікачів, прискорив їхнє одруження, запропонувавши Вікхему гроші. Той хотів отримати ще більше, але, врешті-решт, змушений був виявити розважливість. Містер Гардінер мусив погодитися привласнити собі цю славу благодійника, бо Дарсі не хотів, щоб інші знали про його вчинок. Отож, містер Дарсі сплатив борги Вікхема, придбав йому військове звання, а Лідії призначив ще тисячу фунтів. Елізабет зрозуміла, що все це містер Дарсі зробив заради неї. Її почуття тільки зміцнилися, тому, коли містер Дарсі робив їй пропозицію вдруге, вона не могла відмовити. Елізабет знайшла своє щастя, коли усвідомила, як сильно вона помилялася, коли переборола гордість і змогла відкритися цьому почуттю любові до Дарсі.