Коли Лідія втекла з Вікхемом, місіс Беннет дуже страждала, але у своїх нещастях вона звинувачувала всіх, окрім Лідії, і дуже надіялася на допомогу брата. Коли ж Гардінер повідомив, що знайшов утікачів і все владнав, місіс Беннет не хвилювало, скільки грошей на це було витрачено. Вона раділа, що дочка вийде заміж і турбувалася про весільне вбрання для Лідії. Одразу після весілля Лідія і Вікхем мали виїхати на північ, тож місіс Беннет вмовила чоловіка дозволити Лідії приїхати у Лонгберн перед від'їздом. Прибувши, Лідія та її мати ніяк не могли перебалакати одна одну. Після від'їзду ніхто, крім місіс Беннет, не жалкував, що гостини були нетривалими.