Водночас смішними і трагічними є ті епізоди твору, де добре видно, як сильно бракує взаєморозуміння і підтримки між Бубою і її батьками, які не можуть знайти час на неї. Наприклад, похід Бубиної мами на батьківські збори. Мама настільки мало знає про дочку, що йде у зовсім не той ліцей, а дізнавшись там, що в них немає такої учениці, вирішує, що дочка взагалі кинула навчання. Марися просто забула, що Буба вчиться у ліцеї імені Костюшка за двісті метрів від їхнього дому. Вдома мама дізналася, де ж вчиться дочка, і вони порозумілися. Та коли мама обійняла Бубу, "дівчині спало на думку, що в цій ситуації не все настільки смішно, як хотілося б зараз мамі". Смішними, але трагічними є епізоди, коли дідусь і Буба сперечаються на скільки затягнеться чергова сварка батьків. Інколи Бубі доводиться підтримувати свою маму, брехати, що її твори чудові. У цьому Бубі допомагає дідусь, але трагічність цих епізодів в тому, що підтримку мала б отримувати не мама, а Буба, у якої теж є свої проблеми, про які Марися навіть не здогадується, бо не має часу. Часто здається, що саме Буба є дорослою, а її батьки поводяться як діти. Смішно, коли мама, побачивши, як Буба медитує, вирішила, що дочка приймає гриби чи амфетамін. Цей епізод говорить про недовіру матері до дочки, незацікавленість проблемами Буби.