"Дон Кіхот" Сервантеса – це книга про високі поривання духу, людські звершення і здобутки. Іспанський письменник надав величезного узагальнення образу Дон Кіхота і наповнив його загальнолюдським змістом. Певні риси, притаманні герою, виявляються у вчинках багатьох людей, чию поведінку стали називати "донкіхотською". Донкіхотами вважають наївних мрійників, які безкорисливо, але й безплідно намагаються робити людям добро заради нездійсненних ідеалів. І хоча ці люди не завжди можуть змінити навколишній світ, не здатні тверезо оцінити реальне життя, та все ж повагу й захоплення викликають їхні непохитність та відданість мрії. Донкіхоти завжди вступають у конфлікт між благородними намірами, високою ідеєю і неспроможністю досягти мети в реальних умовах, за наявних історичних обставин. Для донкіхотів важливий не успіх, а вірність собі, своїм ідеалам і високим поняттям честі. У найскладніших ситуаціях вони не падають духом.