Дон Кіхот намагається здобути славу для своєї коханої. Герой вірний Дульсінеї не тому, що він і справді закохався в неї, а тому, що "мандрівний лицар без любові – то все одно, що дерево без листу й овочу або тіло без душі". Колись давно йому подобалася сільська дівчина Альдонса Лоренсо, от Дон Кіхот і вирішив зробити її своєю дамою і присвячувати їй усі перемоги і подвиги. Він уявляв, що Дульсінея має взаємні почуття до нього, чекає його подвигів, сприймає своїм слугою і виконавцем усіх бажань.