Щоб бути схожим на лицаря, Дон Кіхот найперше вичистив прапрадідну збрую, що вже була вкрита іржею. Згодом герой твору чотири дні придумував, як назвати свою шкапу і нарешті вибрав ім'я Росинант. До свого ж імені Дон Кіхот додав назву своєї батьківщини і почав величатися Дон Кіхотом з Ламанчі. "Підрихтувавши отак збрую, спорудивши як слід шолома, прибравши ймення коневі своєму і нарешті собі самому, вважав наш рицар, що тепер лише за одним діло стало – знайти собі даму до закохання…". Нею стала дівчина Альдонса Лоренсо, яку Дон Кіхот назвав Дульсінеєю Тобоською. Вибираючи імена для себе і дами серця, клички для коня, Дон Кіхот створює навколо себе "світ назв". Та певних предметів і назв не достатньо, щоб бути справжнім лицарем.