Функцію своєрідних повідомлень про внутрішній світ Огастаса та Гейзел виконують книжки, які вони читають. Так, улюблена книжка Огастаса – це роман "Ціна світанку", твір з великої серії бойовиків, герої якого хоч і отримують смертельні ушкодження, але ніколи, на відміну від живих людей, не гинуть. Вочевидь, Огастас ототожнює себе з такими супергероями і, не маючи можливості стати одним із них у житті, черпає з історій, які він читає, душевні сили для переживання власної хвороби. Гейзел захоплена книжкою "Царська неміч", у якій ідеться про хвору на рак дівчину, її матір та нового приятеля матері – загадкового торговця тюльпанами з Амстердама, що має власні ідеї щодо лікування хворої. Однак читач книжки не дізнається про те, як склалася доля її персонажів, адже сюжет обривається на половині фрази: так, ніби Анна не змогла довести свою розповідь до кінця чи то через напад хвороби, чи то через власну смерть. Саме тому, що Гейзел сприймає Анну як свого двійника, вона понад усе прагне дізнатися, яким мав би бути фінал твору.