Гейзел Ґрейс Ланкастер захворіла на рак у 13 років. Відтоді біль і страждання не покидають її. Батьки головної героїні витратили всі сімейні заощадження на лікування дочки. Однак продовження життя на лічені місяці – це єдине, чого вдалося домогтися лікарям. Гейзел встигла звикнутися зі своїм швидким відходом. Але думка про те, що батьки не зможуть перенести її смерті, змушує її по-справжньому страждати. Одна з небагатьох радощів у житті Гейзел – це книга нідерландського письменника. Імовірно, цей незнайомий їй чоловік, не будучи хворим, здатний відчути, що таке онкологічне захворювання. Гейзел потребує закінчення роману, здається, саме недомовленість тримає її в цьому житті. Несподіване кохання до Огастаса стало для неї коханням усього життя. Хвилини, проведені поруч із ним, стали для неї найдорожчими.
Дівчина порівнювала себе з гранатою, бо відчувала, що завдасть Гасу болю. Гейзел хотіла заздалегідь мінімізувати жертви: триматися подалі від людей, читати книжки, міркувати, бути разом з батьками, бо не зачепити їх у неї не вийде. Батьки не могли залишити доньку з такими думками, і якось тато сказав їй: "Ти не граната. Думка, що ти можеш померти, для нас нестерпна. Але радість, яку ти нам приносиш, набагато більша від смутку, якого завдає нам твоя хвороба".
До виявлення раку Огастас вів активний спосіб життя, займаючись спортом. У нього була дівчина, яку він утратив через ту саму хворобу, через яку тепер помирав сам. Хлопець красивий, харизматичний, вірить у Бога, оптиміст, розумний і винахідливий.
Гейзел помічає за своїм новим знайомим дивну звичку: він постійно бере до рота сигарету, але не курить. Для Вотерса цей ритуал сповнений сенсу. Коли сигарета опиняється в роті, молода людина немов стає на крок ближче до смерті. Однак, не закуривши, Гас не дає "вбивці" закінчити свою дію. Для Вотерса це перемога життя над смертю. У Гаса є фобія, якою він ділиться з учасниками групи підтримки. Юнак боїться забуття. Справжня смерть для нього – це бути забутим. Думка про те, що після його відходу байдужий світ продовжить своє існування, викликає у нього почуття жаху. Гас, навіть дізнавшись про те, що йому лишилося зовсім мало жити, здатен на щире й всепоглинаюче кохання; навіть у передчутті смерті він намагається підтримати кохану.