У вісім років Ульф ще добре не розумів різниці між вигадкою і правдою. Він лише вчився відрізняти фантазії від реальності. А почалось все з серйозної розмови з батьком (перший розділ): "Татові хотілося зі мною про все це поговорити. Він повів мене на канапу, щоб нам ніхто не заважав…
– Звісно, приємно уявляти собі щось фантастичне, як то буває, коли людина лежить із заплющеними очима і слухає музику. Але що буде, коли всі ходитимуть вулицями й називатимуть правдою те, чого не було? Чи можна буде їм вірити?
– Не знаю, – відповів я.
– Отож бо, – сказав він. – Уяви собі, яка жахлива може вийти плутанина.
І я спробував уявити. Я уявив собі жахливу плутанину. І мені то здалося таким ненормальним, що я подумки засміявся, затуливши рота долонею.
– Тепер ти розумієш, яка серйозна штука правда? – спитав тато.
– Так, — відповів я.
– Добре, — сказав тато. – Тоді намагайся завжди говорити правду.
– Гаразд. — пообіцяв я. – Мені цікаво лише одне.
– Що саме? — усміхнувся тато.
– А що таке правда? – спитав я".