Оповідання "Стариган із крилами" порушує важливі загальнолюдські проблеми, тому філософський підтекст торкається таких проблем: сенс людського існування, роз'єднаність сучасного суспільства, релігія і влада, відповідальність кожного члена суспільства за свої вчинки і за все суспільство. Маркес показує, що людство завжди прагне див, які мали б бути завжди прекрасними, корисними, зрозумілими. Коли ж ангельські чистота і святість, а також зболене за людей серце належить старигану з крилами, одягненому як жебрак, лисому, беззубому, немічному і незрозумілому, – люди з радістю позбуваються такого дивака, а потім знову шукають дива, тужать за втраченим.
Ангел постає у творі дещо бездіяльним, і це дивно. Та в цьому ховається головний філософсько-етичний сенс розповіді, яка стає зрозумілою, якщо спробувати знайти пояснення цієї бездіяльності. Люди навколо ангела настільки занурилися у буденність, що навіть не заслуговують на покарання (про нагороду взагалі не йде мова). Не лише посланця вищих сил, а навіть живої істоти рівної собі не бачать вони в ангелові. Та люди роблять це швидше через душевну обмеженість. Вони не розуміють, що роблять, і ангел просто летить від них, позбавляє їх дива своєї присутності, оскільки вони не цінують диво. А разом з ангелом йде від людей щось чарівне і важливе, чого вони не розпізнали і не осягнули.