Люди сприймають старигана з крилами як щось звичайне, буденне, ставляться до старого то як до невідомої тварини, то як до ув'язненого, то як до диявола. Буденність оповіді підкреслює прагматизм мешканців селища. Жодній людині не спало на думку випустити ангела з курника, спробувати піти з ним на контакт. Навпаки, ангела сприймали як видовище, кидали недоїдки, навіть спробували поставити тавро. Люди не сприймали прихід ангела, як якесь застереження від біди чи звістку про те, що має трапитися щось добре.