Мешканці села сприйняли ангела як істоту, на яку можна подивитися, кинути їй їжу, навіть познущатися. Для людей це було просто видовищем. Коло воно їм набридло, всю свою увагу вони спрямували на інше видовище – дівчину, яка перетворилася на павука.
Вперше побачивши ангела, Пелайо був "наляканий цим страховиськом" і побіг по свою дружину Елісенду, "обоє з німим заціпенінням дивились на старого". Згодом подружжя дійшло висновку, що ангел навіть симпатичний, і наважились заговорити до нього, але він говорив незрозумілою мовою. Повіривши сусідці, яка сказала, що ангел може бути небезпечний, Пелайо замкнув його у дротяному курнику. Коли дитина одужала, подружжя вирішило, що відпустить ангела – хай летить у відкрите море. Проте вранці чоловік і жінка побачили юбру, яка без жодної святобливості роздивлялася ангела і кидала йому їжу. Подружжя заробило грошей на показі ангела в курнику, а коли зацікавлення людей зникло, ангел їм лише заважав. Тому його відліт Елісенда сприйняла з полегшенням.
Отець Гонзага, почувши про появу в їхньому селі ангела, "зайшов у курник і привітався по-латині; старий, байдужий до людей, неохоче глянув на нього й буркнув щось своєю мовою". Священикові одразу не сподобалось те, що ангел не розуміє божої мови і не вміє шанувати божих слуг. Тож отець вирішив, що старий надто схожий на земну людину. Гонзага навіть застеріг людей, що диявол володіє неабиякими здібностями перевтілюватись і дурити необережних.