Фред зізнається у коханні за допомогою записки: "Не думай, що я кинув записку навмисне, аби зневажити тебе. Зовсім навпаки". Хлопчик дарує дівчині шоколадку – натомість отримує дзеркальце: "Коли ти глянеш у нього, то побачиш того, кого я люблю". Він прагнув посмішки – він її отримав: дивлячись у те дзеркальце, він посміхається. Дуже чесно: в тому, кого ми любимо, ми любимо лише власне віддзеркалення.