Старшу дванадцятирічну сестру Бруно називав "Безнадійним Випадком". Перед переїздом Бруно готовий обміняти її на бабусю-дідуся, забравши останніх зі собою, а Гретель лишивши в Берліні. Зростаючи в одній родині, ці діти вражають контрастом. Самозаглиблений, мрійливий, романтик, інтроверт Бруно – схильна до комунікації та істерик, злослива, екстравертка Гретель… Перший поважає людей різного соціального статусу, незалежно від того, по який вони бік колючого дроту… Друга навпаки примушує їй догоджати, вважаючи прислугу людьми "другого сорту", а євреїв за огорожею – нелюдьми. Бруно констатує страх перед сестрою, навіть боїться її ляльок, адже для нього останні є збірним утіленням негативних рис Гретель та її берлінських подруг. Стосунки "Бруно-Гретель" не є простими й рівними, але в кожному разі новий будинок сприяє їхньому зближенню – хай навіть тимчасово. І передовсім їх об'єднує таємниця – видиво з вікна Бруно.