Оповідь у творі ведеться переважно з точки зору Бруно, який не розуміє, чому люди в таборі ходять "у смугастих піжамах", "хто такі євреї" і "чим вони там займаються", "хто є ми" і "що з нами таке погане, що ми не можемо туди піти погратися". Прагнучи допомогти Шмулеві знайти батька, якого "не можуть знайти", надівши "смугасту піжаму", принесену товаришем, Бруно перелізає через огорожу табору й зникає в страшному горнилі печі, яка стала символом знищення цілого народу.