Петербург і Диканька протиставлені між собою як чужий, холодний простір і простір домашній, гармонійний. У "своєму" просторі героям тепло навіть у морозну ніч, вони живуть у злагоді з природою. А в Петербурзі все постає чудернацьким, неприродним. Тут панують інші цінності, а світло (на відміну від небесного в Диканьці) є штучним (ілюмінація, діаманти на руках Потьомкіна). Але сміливість Вакули вразила царицю, і вона дарує йому черевички для Оксани. Отож, герой виходить переможцем із чужого для нього простору.