Солоха вміла перетворюватися на відьму. На Святвечір вона вилетіла з димаря разом з димом і почала збирати на небі зірки, які ховала у рукав своєї сорочки. Після зустрічі з чортом вона знову через димар повернулася додому: "…піднявши руки догори, відставила ногу та, прибравши такої пози, як людина, що мчить на ковзанах, не зворухнувшись жодним суставом, спустилася повітрям, ніби по льодовій похилій горі, і просто в димар.". У селі її знали як звичайну жінку, матір коваля Вакули. Вона мала не більше як сорок літ, любила, щоб за нею упадали усі чоловіки, але мріяла вийти заміж за козака Чуба, бо той був багатий вдовець.