Інші хлопці не мали терпцю залицятися до гордої і вередливої Оксани, але коваль був упертий. Він не кидав свого залицяння, хоч з ним поводились анітрохи не краще, ніж з іншими. Вакула старався догодити дівчині, старався змайструвати для неї найкращу скриню. Дівчина не говорила серйозно про свої почуття, часто насміхалася з хлопця, а він переживав через таке ставлення: ""Не любить вона мене!" думав про себе, похиливши голову, коваль, "їй усе іграшки; а я стою перед нею, як дурень, і очей не зводжу з неї. І все б стояв перед нею, і повік би не зводив з неї очей! Чарівна дівчина! чого б я не дав, щоб дізнатися, що в неї на серці, кого вона кохає. Та ні, вона й гадки немає ні про кого. Вона милується сама собою; мучить мене, бідолашного; а я за журбою не бачу світу; а я її так люблю, як ні один чоловік на світі не любив і ніколи не любитиме".".