Йому допоміг Джіп. До того дня оповідач (оповідь від 1-ої особи) "ту чарівну крамницю бачив здалеку кілька разів, а раз чи двічі навіть проходив повз її вітрину, де лежало багато привабливих дрібничок: чарівні кульки, чарівні кури, чудодійні ковпаки, ляльки, кошики з причандаллям для фокусників, колоди звичайнісіньких на вигляд карт". Але батькові Джіпа навіть на думку не спадало зайти туди. Чому так? Дорослі надто заклопотані буденними справами, їм чарівні речі здаються звичайними іграшками, розвагою. На одне й те ж саме батьки і діти дивляться зовсім по-різному. Оповідач міг ніколи не побачити чарівних речей, коли б не син. Взагалі, маленькі діти повертають дорослих у дитинство.