З одного боку, вони для нього напрочуд привабливі (він піклується про сина, вірогідно, що десь глибоко в його душі ще живуть спогади про власне дитинство), але з іншого — він сприймає їх як дрібниці, як знаряддя для фокусів. Тобто для дорослої людини вони вже втратили колишню принадність і чарівність.)