Оповідачем у новелі виступає батько, бо він був безпосереднім учасником подій, описує свої враження і відчуття. Читач бачить усе його очима. Проте, батько – це дорослий, який перестав вірити в дива. Він і не думав, що в крамниці може бути стільки чарівних речей, перетворень і див. До всіх чарів він відноситься з недовірою. Між батьком і сином хороші стосунки, вони довіряють одне одному, Джіп слухняний, усе розуміє і не вимагає надто багато. Читач розуміє, що хлопчика виховують не в атмосфері вседозволеності і вічних похвал це стає зрозуміло з такого епізоду: "А продавець обернувся до Джіпа, підкреслено привітно всміхнувся й мовив: — А знаєш, ти славний хлопчик! Я здивувався. Звідки, думаю, він знає? Адже задля дисципліни ми тримаємо це від Джіпа в таємниці, навіть удома.". Палець батька, за який тримається хлопчик, наче зв'язує їх, не дозволяє хлопчику повністю поринути в магію. Та згодом Джіп, захоплений побаченим, відпускає палець, а згодом уже тримається за палець продавця, що викликає в батька невиразну тривогу і ревнощі. Так хлопчик потрапляє під повний вплив чарівної крамниці і див, які у ній відбуваються.