У тексті немає жодного натяку на реальні події життя. Він має виразний алегоричний характер і співвідносний із розгорнутою притчею, що характеризується широтою філософських проблем, утіленням в образах персонажів ідей, роздумів письменника, а також подвійним змістом сюжетних ситуацій (за кожною з них приховано різний зміст). Повість-притча спонукає думати, пізнавати світ, а також свої внутрішні можливості. Твір написаний під впливом різноманітних філософських учень і релігійних поглядів. Разом із християнськими мотивами (прощення, любов до ближнього, готовність до самопожертви) тут присутній сильний вплив будизму – ідеї безконечності пізнання, перевтілення та відродження в новій іпостасі. Повість-притча вчить нас не боятися бути не такими, як всі, наполегливо прямувати до мети, не зупинятися у самовдосконаленні, ділитися своїми знаннями з іншими.