Джонатан часто думав про Землю, з якої прилетів колись. Він думав: а що, як там нині живе чайка, яка прагне подолати межі своєї натури й літати для того, щоб пізнати сутність польоту, а не тільки жебрати черствий хліб біля рибальських човнів. Салліван був сповнений сумнівів щодо наміру Джонатана і просив залишатися. Джонатан лишився і навчав нових птахів, але колишні вагання повернулись. Невдовзі він повернувся на Землю і з'явився перед Флетчером Ліндом. Через три місці у Джонатана з'явилося ще шість учнів. Минув лише місяць, а Джонатан уже вирішив, що час повернутися до Зграї. Генрі Келвін сказав, що їх не приймуть до Зграї, бо вони усі – Вигнанці. Закон Зграї забороняє вигнанцям повертатись. Але усе-таки вони полетіли. Побачивши їх, Зграя на березі перестала сваритися, запанувала страшна тиша. Зграя не могла зрозуміти, як Джонатан міг повернутися. Флетчер очікував бійки, проте Зграя наче скам'яніла. Старійшина наказав чайкам не зважати на прибулих, бо чайка, що заговорить із Вигнанцем, стане Вигнанцем також. Відтоді до Джонатана були звернені лише сірі спини чайок, та він мовби не помічав цього. Він проводив заняття просто над Берегом Ради. Багатьом чайкам зі Зграї стало цікаво послухати Джонатана, і вони годинами сиділи в темряві, ховаючись одна від одної, і квапились щезнути, ледве зорів світанок. А через місяць після Повернення перша чайка із Зграї переступила межу і попросила дозволу навчатися разом із іншими. За цей переступ Теренс Ловелл став зватися проклятим Вигнанцем – і восьмим учнем чайки Джонатана.