На мою думку, небеса у творі не є кінцевим пунктом, на якому закінчується вдосконалення. Образ небес означає постійну роботу над собою, певні рівні, які проходить кожна людина. Чіанг на питання Джоанатана "Невже взагалі немає такого місця – небеса?" відповідає: "Ні, Джонатане, такого місця немає. Небеса – не місце і не час. Небеса – це досконалість." А далі він говорить, що досконалість не має меж. У притчі "Чайка Джонатан Лівінгстон" світ, який дає особистості можливість вдосконалюватися, названий Небесами, але, як натякає автор, і Небеса – не межа у досягненні досконалості.