Барбара Космовська — Буба

Зовні, здається, що родина Буби це взірцева – успішні батьки, дівчинка навчається в престижному ліцеї, разом з ними проживає дідусь, старша донька заміжня, має маленького синочка, в гості приїздить бабуся. Тобто все як має бути. Проте справжньою родиною їх назвати не можна. Ці люди живуть "поряд", але не "разом". Кожен з них занадто зайнятий собою, щоб помічати поряд близьку людину й дарувати їй любов і розуміння. Егоїзм, байдужість, кар'‎єризм заважають їм зблизитися...

Для Буби фінал твору можна назвати щасливим, бо любов відновила сімейні стосунки. Її батьки помирилися, сестра повернулася до чоловіка. Дівчина виграла турнір і зробила дідусеві подарунок. Однак для багатьох Бубиних однокласників ці мрії нездійсненні, бо у більшості батьки розлучені та є безліч інших проблем.

На мою думку, багато підлітків хотіли б мати таку подругу. Буба завжди може вислухати друга, дати пораду, допомогти, коли це необхідно. Вона – звичайна дівчина, яка не вдає когось іншого, цінує простоту, справжність, відвертість. Буба цінує стосунки з дідусем, може допомогти владнати стосунки своєї сестри з чоловіком, дає потрібні поради мамі, втішає батьків, коли ті у відчаї. На таку подругу завжди можна покластися, вона ніколи не залишить у біді.

Дідусь був найкращим другом Буби, бо він помічав, на відміну від батьків, що відбувається з Бубою. Він був розумною людиною, яка мала життєвий досвід, тож знав, що онуці потрібна підтримка, допомога, добре слово. Лише дідусь міг вислухати Бубу і щось порадити, він допоміг їй вибрати сукенку на дискотеку, коли дівчину було сумно, завжди розвеселяв. Вічно зайнятим батькам завжди було не до Буби, а от дідусь завжди приділяв їй увагу.

На мою думку, молоді подобається цей роман тому, що авторка з великою увагою поставилася до підлітків. Вони, складні й вразливі, подеколи незрозумілі батькам і самим собі, заговорили у творі сучасної мовою про те, що глибоко приховано в душі. Про перше кохання і розчарування, про пошуки себе та змісту буття, про стосунки з дорослими та своїми однолітками...

На мою думку, з часом у родині Буби знову будуть проблеми, адже дівчина давно переконалася, що в них удома все не як у людей. Батьки дівчини інколи бувають непередбачуваними й егоїстичними, але й люблять її, щиро радіють успіхам Буби. Можливо, сварки відбуваються, бо батьки і дідусь дівчини дуже темпераментні, запальні, завжди у пошуку...

Оточуючі зовсім не чекали від Буби такого успіху. Мілош першим привітав її, бо дізнався про перемогу з новин. Учителька попросила у Буби автограф для свого чоловіка – чемпіона Польщі із шахів. Адам побачив Бубу у зовсім іншому світлі, спробував повернути їхні стосунки, та було вже пізно, бо Буба зустрічалася з Мілошем. Батьки Буби спершу й не второпали, що переможниця Агнешка – це їхня дочка. Буба була вдячна дідусеві, адже це була його затія відправити її на турнір, тому дівчина купила йому телевізор.

Водночас смішними і трагічними є ті епізоди твору, де добре видно, як сильно бракує взаєморозуміння і підтримки між Бубою і її батьками, які не можуть знайти час на неї. Наприклад, похід Бубиної мами на батьківські збори. Мама настільки мало знає про дочку, що йде у зовсім не той ліцей, а дізнавшись там, що в них немає такої учениці, вирішує, що дочка взагалі кинула навчання. Марися просто забула, що Буба вчиться у ліцеї імені Костюшка за двісті метрів від їхнього дому...

Барбара Космовська порушила у своєму творі чимало важливих проблем сучасності: відчуження і самотність особистості в суспільстві, стосунки дітей і батьків, ставлення до людей літнього віку, стосунки в школі, дорослішання та входження у великий світ, перше кохання, розлучення і необхідність збереження почуттів, а ще такі важкі й болючі проблеми нашого часу, як залежність від алкоголізму, жорстокість, надання переваги матеріальному натомість духовному тощо...

У творі є ознаки гумористичного роману, бо тут багато кумедних ситуацій і жартівливих оцінок. Живий і доброзичливий гумор дає змогу виявити прихований зміст образів і подій, стає засобом подолання реального трагізму світу. Коли люди сміються над собою, вони позбавляються всього того, що їм не потрібне й заважає бути щасливими.