Оноре де Бальзак — Гобсек

Одна з ознак бальзаківського твору — особливий метод показу психологічного життя персонажів, який літературознавці охрестили "бальзаківською пристрасно". Це почуття, яке охоплює людей, бере гору над іншими почуттями і знищує врешті-решт її носія. Це, наприклад, скнарість Гобсека, гонитва за насолодою Максима де Трай і Анестезі в повісті "Гобсек".

Гобсек і Дервіль — люди однієї професії; Дервіль допомагає читачам зрозуміли юридичні терміни і поняття, що згадуються в творі; автор вводить образ оповідача з метою повнішого і об'єктивнішого зображення образу Гобсека; завдяки Дервілю ми бачимо лихваря наче "зсередини" (який він у побуті, які його людські пристрасті і слабкості, дізнаємося про його передісторію і погляди на життя); Дервіль — порядна людина, тому ми можемо довіряти його думці.

Реалістичний образ Гобсека має і романтичні прикмети. Самотній і загадковий. Туманне минуле Гобсека, "можливо, що був корсаром" і борознив усі моряй океани, "торгував людьми і державними таємницями". Невідоме походження незліченного багатства героя. Сповнене загадок його справжнє життя. Майже глобальні масштаби особи Гобсека. Винятковий у своїй філософічності його розум. Символічна вся його постать...

Будучи ще молодою людиною, Гобсек пережив чимало незгод та смертельних небезпек, поневірянь. Об'їздивши півсвіту, побувавши на різних континентах, він переконався, що скрізь панує зло, несправедливість. Перебуваючи у колі шахраїв, злодіїв, від яких він вигідно відрізнявся своїм розумом та кмітливістю, Гобсек зчерствів душею, знищивши в собі всі людські якості, поступово він доходить висновку, що гроші — це все. Вони керують долями людей, їхнім життям, стають свідками їх ганьби. Тому Гобсек усвідомив, що "з усіх земних благ є тільки одне, щоб людина прагнула його. Це золото!"