- У комедії Мольєр іронізує над естетикою класицизму. Порівняйте пісеньки з другої яви першої дії. Що між ними спільного, а чим вони різняться? Як вони співвідносяться з теорією "високого" та "низького" стилів класицизму? Як ви думаєте, для чого Мольєр увів їх до п'єси?
У другій яві першої дії пісню спершу виконує співачка. Ця пісня співвідноситься з високим стилем і розповідає про нещасливе кохання. Пану Журдену не подобається така сумна і нудна пісня, тому він виконує жартівливу пісню, теж про кохання, але вже співвідносну з низьким стилем. У цій пісні дівчина порівнюється з овечкою і тигром. Мольєр увів цих дві пісеньки у комедію, щоб розмити межі між високим і низьким стилем, щоб показати, що про почуття можна розповісти по-різному.
Переглянути відповідь на окремій сторінці → - Хто з українських письменників звертався до сюжетів Мольєра?
Українські корифеї театру на рубежі ХІХ–ХХ ст. охоче зверталися до сюжетів Мольєра. На основі п'єси "Міщанин-шляхтич" був створений сюжет "Мартина Борулі" І.Карпенка-Карого. Бичок з комедії М.Кропивницького "Глитай, або ж Павук" дечим нагадує Мольєрового Тартюфа. Леся Українка звернулася до образу Дон Жуана у "Камінному господарі". У 1929 році Микола Куліш взяв за зразок твір Мольєра "Міщанин-шляхтич" і написав комедію "Мина Мазайло"...
Читати відповідь повністю → - Чим, на вашу думку, є "пристрасть" Журдена: індивідуальною особливістю цього героя, поширеним психологічним явищем чи породженням певної соціальної системи? Обгрунтуйте свою версію.
Ідея цієї комедії була підказана історичною ситуацією, що склалася у французькому суспільстві. З метою укріплення королівської влади ще кардинал Рішельє́ проводив політику ослаблення феодальної знаті, яка постійно протистояла монархії і своїми інтригами та міжусобицями виснажувала країну. Внаслідок продуманих рішень Рішельє французька аристократія втратила свої панівні позиції: її усували від політики і ключових державних постів; вона бідніла, а отже, зазнавала і морального занепаду...
Читати відповідь повністю → - Чому пан Журден відмовляється віддати за Клеонта свою дочку? Чи справді він думає про щастя Люсіль, коли каже: "Добра для дочки маю чимало, тільки почестей мені бракує, тож і хочу зробити з неї маркізу"?
Пан Журден мріє будь-що віддати свою дочку Люсі́ль за маркіза, принца чи ще когось, аби з титулом. Тому він категорично проти її шлюбу з молодим багатим буржуа Клеонтом. Батько байдужий до почуттів доньки і душевних якостей її обранця лише тому, що Клеонт не має шляхетного походження, не носить напудреної перуки і не вміє вклонятися з підстрибом. Не думаючи про щастя Люсіль, пан Журден міг зіпсувати життя дочки, але, на щастя, Ков'єль і Клеонт знайшли спосіб обдурити її батька.
Переглянути відповідь на окремій сторінці → - Що стало найбільшою мрією пана Журдена?
Головний герой п'єси – пан Журден – багатий буржуа, який маніакально прагне стати аристократом. Для здійснення своєї мети він готовий витратити шалені гроші, навіть зректися предків і віддати доньку за нелюба. Журден перетворюється на справжнього сімейного тирана, вимагаючи від своїх рідних аристократичного поводження і повного підкорення своїм примхам...
Читати відповідь повністю → - Як в дії II яві 9 виявляється його марнославство? Як ви гадаєте, що думали про Журдена в ту мить учні кравця?
У дії другій яві дев'ятій марнославство пана Журдена особливо виразно виявляється, коли його під музику вдягають у нове вбрання, а потім він дає учням кравця щедрі чайові просто за те, що вони говорять йому улесливі слова: "шляхетний пане", "ясновельможність", "ваша світлість". Пан Журден ледве стримує себе, бо мало не віддав цим хлопцям весь свій гаманець.
Переглянути відповідь на окремій сторінці → - Як ви гадаєте, чому Мольєр висміює спроби Журдена долучитися до наук і мистецтв (адже прагнення бути освіченою людиною як таке заслуговує на повагу)?
Основною темою комедії є тема марнославства. Пан Журден прагне будь-що потрапити до вищого суспільства, стати шляхтичем. Для цього він і вчиться, наймає учителів, у всьому намагається бути схожим на дворян – і в одязі, і в звичках, і в манерах...
Читати відповідь повністю → - Як ви розтлумачите назву твору "Міщанин-шляхтич"?
Назва твору стосується головного героя – пана Журдена, міщанина, який хоче стати шляхетною людиною, дворянином. Хоч пан Журден має гроші, вони не можуть допомогти йому отримати розум, гарні манери та освіту. Пан Журден всерйоз вважає, що, отримавши деякі знання, можна зайняти місце в колі знатних дворян. Його вчителі беруть високу плату, але не виконують належно свою роботу...
Читати відповідь повністю → - Як із Журденом поводиться учитель філософії? Чим пояснюється дивна манера його викладання?
Учитель філософії веде себе так, наче знає все на світі, проте потурає забаганкам пана Журдена і вчить його орфографії, бо саме так бажає міщанин. Насправді вчитель філософії такий же, як інші. Він спершу говорить, що розум повинен керувати людськими почуттями, а потім сам кидається у бійку, називаючи інших вчителів невігласами та нахабами. Коли ж філософу добряче дісталося, він говорить, що потрібно до всього ставитися спокійно, сприймати речі просто...
Читати відповідь повністю → - Яке забарвлення має, на вашу думку, образ Журдена – комічне, трагічне, нейтральне? Чому ви так вважаєте?
На мою думку, образ Журдена має комічне забарвлення. Журден смішний у своєму прагненні за будь-яку ціну стати аристократом. Мольєр показує, як певна пристрасть чи вада може витіснити з душі людини всі гарні задатки. Так, марнолюбство заполоняє весь внутрішній світ Журдена. Він від природи не дурний, адже зумів примножити капітал свого батька. Бачить шахрайство кравця. Віддає перевагу народним пісням перед салонними серенадами...
Читати відповідь повністю →