Милорад Павич — Дамаскин

1-й пласт — історичний, життя Сербії між двома імперіями, трьома вірами і безліччю мов. 2-й пласт — філософсько-символічний: вічні проблеми розпорошених етносів, які прагнуть духовного відродження. 3-й пласт — асоціативний: враження й осмислення тексту читачем свого життєвого досвіду і знань. 4-й пласт — поєднання усіх часів та історичних фактів в один світовий час існування людства, так у творі з'являються Йовани Дамаскін та Лествичник.

"Боротьба за читача" та її засоби: інтенсивне використання фактів візантійської та поствізантійської культур (зокрема, засобів відтворення "місцевого колориту": балканських імен і географічних назв, побутових деталей тощо); багатошаровість сюжету, інтеретекстуальність, можливість багатьох варіантів інтерпретації тощо.

Духовне очищення, яке може привести до земного щастя, водночас відбудовані храми також нагадують про зв'язки поколінь, історичну пам'ять, яку намагалися відродити будівничі з усього світу. Храм — не тільки назва сакральної будівлі, а й символ святилища, в якому людина очищається та наближається до Бога. У християнстві людина сприймається як "храм Бога". Храм відтворює будову світу.

Іронія — невідомому, який напав на сплячого Дамаскіна, не вдалося його вбити, бо раптом "прикро забурчало в животі"; гіпербола — в Атилії так багато мрій і відчуттів, що їх щодня доводиться забувати "не пудами чи кілограмами, а тоннами"; афоризми — "Якщо хочеш довго і щасливо прожити на землі, не щади себе ні в чому"; епітети, порівняння тощо.