Дім давній, коридорів безліч в нім,
Їх, навіть, до кінця ніхто не знав,
Камінням хтось давно замурував
Вікно у закапелку на стіні.
Дитям мрійливим, я, на самоті,
Ходив туди, у темне закуття,
Крізь павутиння продирався я
І мріяв розібрати мури ті.
Одного дня, привів я мулярів
Дізнатись, що жахало предків так,
Пробили камінь, та порив вітрів
З пустот чужих приніс в кімнату страх.
Вони втекли, бо розгорнулись там
Світи з тих снів, що бачив лиш я сам.
Переклад Віталія Гречки