Для кожного з нас найрідніша людина на світі — мама. Її ласку ми відчуваємо на кожному кроці. А в дитинстві нас сповивала любов'ю, теплом і ніжністю мамина пісня — колискова.
Леся Українка у вірші створила свій образ матері. А в кожної матері, мабуть, своя пісня. Це залежить від того, яка ця жінка: багата чи бідна. Мені здається, що в заможної жінки пісня веселіша, ніж у бідної...
Поява колискових пісень — свідчення любові матерів до дітей. Прості й ніжні мелодії тихо линуть над колисками немовлят, захищаючи їх від усього лихого.
Всесвітньо відома українська поетеса Леся Українка в 1890 році написала вірш "Колискова", слова якого пізніше були покладені на музику Ю. Рожавською.
Цей вірш — монолог матері, яка захоплена красою ясної місячної ночі. Пестливі слова "місяць яснесенький", "промінь тихесенький" передають доброту й ніжність неньки...
Усі матері завжди бажають своїм дітям щастя, але по-різному. Хтось намагається приховати правду прожиття, зробити вигляд, що навколо все гаразд, а хтось, навпаки, готує дітей до зустрічі з труднощами у дорослому житті.
У "Колисковій" Лесі Українки йдеться саме про другий випадок. Матір радить своїй дитині спокійно спати, поки є така можливість, бо "жить — сльози лить":
Любо ти спатимеш, Поки не знатимеш, Що то печаль...
Але це не свідчить проте, що доля дитини обов'язково буде сумною...
Дуже виразно розкривається глибоке материнське почуття до своєї дитини у "Колисковій". Адже відомо, що мати завжди хоче огородити свою дитину від лиха, від горя та сліз. У вірші мати із великою любов'ю співає пісню над своїм дитям. Вона застерігає
його від лиха, яке ще доведеться зазнати, але доки вона в змозі, вона буде піклуватися про свою дитину, охороняти її спокій, не буде спати ночами, аби її дитинка почувала себе щасливою...
Скільки написано віршів, скільки проспівано пісень, в яких виявляється безмежна материнська любов... Кожен з нас погодиться з тим, що цього почуття ніколи не буває занадто. Читаючи "Колискову" Лесі Українки, ще раз переконуєшся в тому, що так безмежно любити може тільки мати. Чимало пестливих слів використовує авторка в своїй поезії, щоби підкреслити материнську любов та ніжність: яснесенький, тихесенький, малесенький.....
Читати приклад твору →У вірші "Колискова" Л. Українки зображено молоду матір, що співає своїй дитині. Скільки любові, ніжності у її словах! Вона називає свого синочка пестливими словами: "малесенький", "дитинонько". Жаліє мати свого сина, що спить собі спокійно та й не знає, як воно буде далі. Не знає малеча того, що в житті є несправедливість та лихо.
З долею битися,—
Сон пропаде...
Виросте хлопець і вже не буде у нього такого спокійного сну. Мати вчить сина, що:
Жить — сльози лить...