Завантаження

Тарас Шевченко, Наймичка (стисло)

Пролог
У неділю вранці молодиця сидить на могилі та начебто розмовляє з туманом, прохаючи, щоб він або сховав її, або задушив. Це покритка зі своїм байстрям горює, бо прогнали її від себе батько і мати. Вона збирається віддати дитину чужим людям і журиться, що не вона буде хрестити і доглядати свого хлопчика.
Пішла вона полем та заспівала пісню про вдову, яка привела двох синів.
І
На хуторі живуть самотні дід і баба, які мають хазяйство, пасіку, всього доволі, але не мають дітей...

Читати скорочено за 4 хвилини →

Інші варіанти твору "Наймичка" скорочено: