I. Україна — земля моїх дідів і прадідів (святі слова: Україна, батьківщина, рідний край, рідна домівка).
II. Земля і культурна спадщина народу:
1. Культ землі в архаїсних культурах (в античній міфології ототожнення землі з Гестією — богинею священного вогнища; Антей — син Посейдона і Геї, залишався непереможним, поки торкався ногами землі).
2. Зв'язок життя, звичаїв, обрядів українського народу із сезонними роботами сільськогосподарського року (в народних піснях, прислів'ях, приказках відбито досвід взаємин селянина і землі — "Про землю піклуйся — золотим зерном милуйся", "Не випускай землі з рук, бо діти тебе проклянуть").
3. Відображення взаємин людини і землі у творах українських класиків (доля родини Іванка і Марійки — "Земля" О. Кобилянської; Меланки — "Fata morgana" М. Коцюбинського; героїв новел та оповідань І. Франка, В. Стефаника, батьків О. Довженка — автобіографічна повість "Зачарована Десна" та інші. В них пошуки відповіді на питання "Чим є земля для селянина?").
4. Земля — мірило людської значущості (народ шанував справжніх господарів і засуджував землевласників-глитаїв і шахраїв, таких як Пузир; заради землі Савка ' із "Землі" О. Кобилянської став братовбивцею).
5. Земля — мірило загальнолюдських цінностей (землероб-трудівник — справжній господар, що любить рідний край, земля надає йому духовної міцності, моральної стійкості, земля перевіряє людину на людяність).
III. Земля — найбільше багатство українського народу (боротьба за землю від часів
міжусобиць князів, польських панів, фашистської навали; загибель землі у вогнищі Чорнобиля; віра у майбутнє України, що бере сили від животворящої землі, від хліборобської праці.