На виставці квітів
Кожного року в Палаці Спорту проводиться виставка квітів. Мої батьки взагалі люблять природу, рослини, тому завжди намагаються не пропустити цю виставку, а цього разу нарешті взяли з собою і мене. Мама казала мені, що там цікаво, але я не очікувала, що мені так сподобається. Перше враження — дуже багато людей у величезному спортивному залі, всі щось шукають, кожен своє. Потім батьки пішли дивитися поливні системи для нашої садової ділянки, а мені це не цікаво, тому я вирішила все роздивитися самостійно.
Павільйонів різних — безліч. В одному продаються саджанці дерев та чагарників, в іншому — цибулини лілій, гіацинтів, гладіолусів. Багато павільйонів з насінням квітів, кімнатними рослинами, садовим обладнанням. Ой, а це що таке? Такого я ще не бачила. Просто посеред залу стоять коні, слон та зайчик. Живі, але зеленого кольору. Ні, вони, звичайно, не рухаються, але все одно вони живі, бо зроблені з кущів, вистрижені. Звичайні кущики з дрібним темно-зеленим листям, але видовище дуже захопливе. Пригадую, мама купила колись журнал про квіти, і там ми прочитали, що це називається топіарним мистецтвом. Мабуть, дуже складно створювати такі живі скульптури ножицями. Але й цікаво. А головне — немає байдужих, усім подобається, особливо дітям.
Йду далі, до кімнатних рослин. їх багато різних, з яскравими квітками або нарядним листям, є чудернацькі кактуси, є рослини, що нагадують кучеряву травку. А ось новина для мене — виявляється, ананас може бути кімнатною рослиною. Прислухаюся до розмови продавця з молодою дівчиною, він розповідає про маленьку цікаву рослину з дивними глечиками замість квітів. Виявляється, ця рослина — зветься вона непентес — живиться комахами. Вона заманює їх у свій глечик запахом нектару, потім кришечка глечика закривається... Оце так квіточка! Просто хижак якийсь. У школі нам розповідали про рослин-хижаків, але на власні очі я таке побачила вперше.
Ще одна продавщиця квітів читає невеличку лекцію про квіти. Протискуюся ближче, бо мова йде про мої улюблені фікуси. На стелажах їх багато, є й великий фікус каучуконосний, точно такий стоїть у мене дома. Тільки мій звичайний, зелений, а тут є і червонуватий, і зелений з білими плямами. Є ще фікус Бенджаміна, він росте у вигляді елегантного дерева, його батьківщина — В'єтнам. Два дуже цікавих різновиди фікуса — це фікус ліровидний з величезним листям у формі гітари та фікус верболистий — і правда, листя, як у верби. Виявляється, є ще фікуси із крихітним листям, вони стеляться по землі.
Поспішаю до іншого павільйону, де продаються примули. Квітки у примул різні: одна з рожевими квіточками, інша з малиновими, є з жовтими, синіми, білими. Тепер я зрозуміла, чому в народі примулу називають "ключиками" — дійсно, квітки схожі на низку ключів, особливо ті, що з довгими квітконосами.
Треба ж не забути про те, що скоро Восьме березня, а мама моя любить бегонії. Тож іду мерщій до павільйону, де багато бегоній. Вони теж різні, як і фікуси. Вибираю бегонію реке — у неї дуже красиве різнокольорове листя, що нагадує килимок. Думаю, мамі сподобається.
Залишилося ще трохи грошей, піду виберу насіння квітів. Я люблю сама вирощувати розсаду, а потім висаджувати її на дачі. Торік я посадила біля нашого будиночка мірабіліс, і мама з татом були просто у захваті. Ця рослина удень непоказна, зате увечері розкриваються яскраві квітки, що мають чудовий аромат. Закриваються вони після сходу сонця, тому народна назва цієї рослини — нічна красуня. Насіння мірібілісу я назбирала багато, можна навіть поділитися із сусідами. Тепер хочу купити насіння матіоли, вона теж духмяна, та яких-небудь невисоких яскравих квітів, щоб прикрасити садові доріжки.
Ой, час іде так швидко, а я ще не дивилася композиції з квітів. Поспішаю в той куток залу, де влаштували конкурс композицій. Ну, такої краси я ще не бачила. Троянди та лілії у незвичайних вазах чи просто у кошиках, а ось кораблик із квітів. Є й традиційні букети з незнайомих мені рослин. Цікаво, як роблять скелети з листя? Виглядають вони в композиціях просто приголомшливо. А ще мені дуже подобаються в букетах різні злаки. Ось уже і мама кличе, пора збиратися додому, а я ще не все подивилася. Попрошу матусю, щоб вони з татком трохи посиділи, відпочили, а я поки швиденько помилуюся іграшками.
Чого тільки тут нема — і метелики на паличках, які можна встромляти у горщик з рослиною, і маленькі керамічні фігурки — жабки, мишки, зайчики, собачки, і крихітні жучки "сонечко" на липучках. Одним словом, очі розбігаються. Ане я вже велика, розумію, що всього не купиш, а деякі речі навіть цікавіше зробити самій. Отож повертаюся до батьків, які чекають на мене. О, тато купив мені рожеву лійку з довгим носиком, про яку я давно мріяла. Велике спасибі! Добре, що батьки взяли мене із собою, завтра в школі розповім своїй найкращій подрузі Оксані, як цікаво було на виставці квітів. І ще хочу пошукати в шкільній бібліотеці книгу про рослини, бо хочеться знати більше про цей чудовий світ рослин.