Твір-розповідь з історії України. Перша бібліотека на Русі
Серед пам'яток минулого у стародавньому Києві — знаменитий архітектурний комплекс XІ-XVІІІ сторіч — Софія Київська. Його центральна споруда — Софійський собор, закладений у XІ сторіччі за наказом Ярослава Мудрого на честь його перемоги над печенігами. Собор — не тільки неперевершена пам'ятка старовинної архітектури, а й мемо-ріал воїнської слави наших предків.
Починаючи з часів Ярослава, Софія стає важливим культурним центром східнослов'янської держави. У Софійському соборі був свій скриторій, а також перша відома нам книгозбірня, закладена Ярославом.
Слід пам'ятати, що друкарських верстатів тоді ще не було, ще не настали часи Гутенберга, Федорова, Скорини. У своєрідних майстернях — скриторіях — працювали переписувачі книг. Скриторії зазвичай обладну вали при княжому дворі, при монастирях. А там, де книги переписували ся, там вони здебільшого й зберігалися.
Досить часто київські князі були фундаторами таких бібліотек. Про Ярослава літописець повідомляє: "Ярослав же... любив книги і, багато їх переписувавши, поклав у церкви святої Софії, котру створив сам".
Портрет князя, якого за прихильність до наук народ прозвав Мудрим, дивиться на нас із кам'яної стели, встановленої вдячними нащадками 1969 року на подвір'ї заповідника навпроти Софійського собору. Цей пам'ятник споруджено на честь заснування Ярославом першої на Русі бібліотеки. На камені вирізьблено слова з літопису, який звеличує князя за те, що той "сіяв у серцях людей книжні слова". У літописі підкреслюється та "велика користь", яку дає людям світ книжок.
На жаль, ми не знаємо, які саме книги були у книгозбірні Ярослава, не знаємо й того, яка доля спіткала це старовинне книгосховище.