Твір-розповідь. В гостях у Івана Котляревського

Твір на тему

Твір-розповідь. В гостях у Івана Котляревського

Коли ми вибралися до Полтави, стояв прекрасний осінній день. За вікном автобуса пролітали гаї і поля, села і селища.

Ми їхали в гості до Котляревського: наш учитель організував екскурсію, щоб провести урок літератури в Полтаві — у хаті-музеї І. П. Котляревського.

Це був незабутній урок. Як тільки ми ступили на полтавську землю, вже ніби відчули себе полтавчанами. А коли прийшли на обійстя Котляревських, здалось, що Іван Петрович справді десь тут, поряд.

— Ось тут жив наш славетний письменник, — розпочав урок учитель. Він розповідав про Котляревського, про творчий шлях цієї талановитої людини.

— Він — автор поеми "Енеїда", першого твору нової української літератури, що був написаний народною мовою...

Як цікаво вивчати твір у хаті письменника!

Ось той стіл, де працював Іван Петрович. Крізь ці вікна виглядав на вулицю, грівся біля цієї печі.

— Здоров, Еоле, пане-свату!

Ой, як ся маєш, як живеш? —

Сказала, як ввійшла у хату

Юнона. — Чи гостей ти ждеш?..

Учитель розповідає про письменника, про його геніальну "Енеїду", котру називають енциклопедією народного життя.

— Ось як одягнені герої твору: в "штани і пару чобіток", в "сорочку і каптан з китайки", шапку, пояс і чорний шовковий платок, — згадує Котляревський. У творі знайдемо й інший одяг — намітку і кибалку. Наприклад, сестра Дідони Ганна вирядилась, як дівка:

В червоній юпочці баєвій,

Дивіться також

В запасці гарній фаналевій,

В стьожках, в намисті і квітках.

Хата Котляревського у Полтаві запам'яталась кожному з нас. Вже у Харкові, ми поставили на шкільній сцені п'єсу "Наталка Полтавка". А "Енеїда", яка багатьом учням здається важким для вивчення твором, для мого класу — улюблений твір. Картини побуту, наїдки і напої, перелічені Котляревським, цитати з твору, велику кількість приказок нам пояснив наш учитель, який сам родом з Полтави і який сам дуже любить твори Котляревського:

Еней на піч забрався спати,

Зарився в просо, там і ліг.

Спасибі, вчителю, що повіз нас у гості до Котляревського.