Ганс Крістіан Андерсен — Снігова королева (характеристика та аналіз героїв твору)

Чорт. Мав свою чортівську школу, учні якої ненароком розбили дзеркало, яке він зробив. У цьому дзеркалі все хороше і прекрасне зменшувало, а погане в ньому виступало чіткіше і здавалося ще гіршим. Скалки дзеркала потрапляли в очі і серця людей та робили багато зла.

Герда. Дівчинка, яка жила у великому місті. Її найкращим другом був хлопчик Кай, який мешкав поблизу. Герда з Каєм любили одне одного, як брат і сестра. Коли Кая викрала Снігова королева, Герда пішла на пошуки хлопця, подолала довгу дорогу, але таки врятувала друга.

Цитати: "Дівчинка навчилася співати пісеньку, в якій теж говорилося про троянду. Вона співала її хлопчикові, думаючи про свої троянди, і він підспівував їй", "Тоді Герда заплакала, її гарячі сльози впали йому на груди, пройшли в саме серце, розтопили крижану кору і розтопили скалку чарівного дзеркала. Кай глянув на Герду, і вона заспівала про троянди".

Кай. Друг Герди, розумний і добрий хлопець. Дізнавшись про Снігову королеву, погрожував, що посадить її у теплу піч, і вона розтане. Коли в око і серце хлопця потрапили скалки дзеркала, він став злим, в усьому хорошому і красивому шукав щось погане. Кая викрала Снігова королева, а на порятунок прийшла Герда.

Цитати: "Бідний Кай! Скалочка потрапила, прямо в серце. Воно мусило перетворитися в крижинку. Біль уже минув, але скалки залишилися", "І він штовхнув ногою ящики, вирвав обидві троянди", "Він дражнив навіть маленьку Герду, яка любила його від щирого серця", "Герда так живо уявляла собі його розумні очі, довге волосся, усмішку… Як він усміхався їй, коли вони, бувало, сиділи поряд під кущами троянд!", "Маленький Кай зовсім посинів, майже почорнів від холоду, але не помічав цього, — поцілунки Снігової Королеви зробили його нечутливим до холоду, а його ж серце було крижиною".

Бабуся Герди. Любила Кая і Герду, розповідала їм про все на світі.

Снігова королева. Про неї Кай та Герда вперше дізнаються з розповідей бабусі: Снігова королева літає там, де найгустіше сніжинок, ніколи не лишається на землі, інколи вночі заглядає у вікна, від того вони і вкриваються крижаними візерунками. Снігова королева викрала Кая після того, як у його серце і око потрапили скалки дзеркала. Вона привезла хлопчика у свій палац і обіцяла подарувати весь світ і нові ковзани, якщо він складе з уламків льоду слово "Вічність".

Цитати: "Сніжинка раптом почала рости все більше й більше і стала, нарешті, молодою жінкою, закутаною в найтонший білий серпанок, зітканий з мільйонів зірчастих сніжинок. Жінка була така прекрасна та ніжна, але з криги, з сліпучої, іскристої криги. І все-таки жива!.. Очі блищали, як дві ясні зірки, але не було в них ні спокою, ні тепла. Вона кивнула хлопчикові і поманила його рукою", "В хутряній білій шапці, закутана в білу хутряну шубу. …Шуба й шапка на ній були з снігу — це була жінка, висока, струнка, сліпучо-біла. Це була Снігова Королева", "Кай глянув на неї. Вона була така прекрасна! Розумнішого, чарівнішого обличчя він не міг собі уявити. Тепер вона не здавалася йому більше крижаною, як тоді, коли з'явилася за вікном і кивала йому. Тепер уже все в ній здавалось йому довершеністю. Він зовсім не боявся її".

Бабуся-чарівниця. Перша, коло Герда зустріла на своєму шляху у пошуках Кая. Бабуся носила великий солом'яний капелюх, на якому були намальовані дивні квіти. Дівчинка дуже сподобалася бабусі, тому старенька хотіла, щоб Герда залишилася. Бабуся боялась, що Герда, побачивши троянди, згадає про свої і про Кая, тому зробила так, щоб усі троянди зникли.

Цитата: "І чим довше вона чесала кучері дівчинці, тим більше забувала Герда свого названого братика Кая. Стара жінка вміла чарувати. Але вона не була лихою чарівницею. Вона чарувала тільки трошки, для розваги, а зараз їй дуже захотілося лишити Герду в себе. Тому вона пішла в садок, торкнулася своїм костуром усіх троянд, і ті, як стояли розквітлі й пишні, так і опустилися глибоко-глибоко в землю, і сліду від них не стало".

Ворон. Герда розповіла воронові про пошуки Кая, запитала, чи не бачив він хлопчика. Ворону здалося, що Кай – це принц, який недавно з'явився у принцеси, яка хотіла вийти заміж. Ворон зі своєю нареченою провели вночі Герду до покоїв принцеси і принца, але дівчинка не знайшла там Кая.

Принц і принцеса. Запропонували Герді свою допомогу, подарували чобітки, муфту, плаття і карету.

Розбійниця. Напала з іншими розбійниками на карету Герди, хотіла вбити дівчинку ножем, але маленька дочка зупинила її. Розбійниця мала довгу колючу бороду і волохаті брови, що насунулись на очі.

Маленька розбійниця. Дочка старої розбійниці. Була свавільна та дика, розпещена та уперта. Дівчинка мала більше сотні голубів, північного оленя, якого тримала на прив'язі і щовечора лоскотала його шию гострим ножем. Саме голуби маленької розбійниці розповіли Герді, що Кая зловила Снігова королева і повезла у Лапландію.

Цитати: "Вона і Герда сіли в карету і помчали в глиб лісу по пнях та камінні. Маленька розбійниця була така на зріст, як Герда, але дужча за неї, ширша в плечах, смаглява. Очі в неї були чорні, вони дивилися якось сумно", "Дівчина була в яскравій червоній шапочці і з пістолетами за поясом. Це була маленька розбійниця. Їй набридло жити дома, і вона захотіла побувати на півночі, а якщо там не сподобається – і в інших частинах світу".

Північний олень. Маленька розбійниця тримала його на прив'язі, а він мріяв повернутися на свою батьківщину. Згодом дівчина відпустила оленя за умови, що він віднесе Герду до палацу Снігової Королеви

Лапландка. Стара жінка, яка жила у жалюгідній хатині. Коли Герда прибула, лапландка саме смажила при світлі лойового каганця рибу. Жінка розповіла, що Герді доведеться пройти ще миль сто, поки дістанетеся Фінляндії, де Снігова королева живе на дачі.

Фінка. Жінка, до якої лапландка відправила Герду. У її помешканні не було дверей. Фінка вважалася дуже мудрою, тому олень попросив її допомогти Герді. На це прохання фінка відповіла, що Герда має велику силу у своєму серці.