Ульф Старк — Чи вмієш ти свистати, Юганно? (характеристика та аналіз героїв твору)

Аналіз твору

Ульф. Семирічний хлопчик, від імені якого ведеться розповідь. Ульф всіма силами намагається допомогти своєму другові Берру мати такого дідуся як у нього самого. Для свого дідуся Ульф купив на день народження сигару і радів, що сам отримає п'ять крон. Коли Берра теж захотів мати дідуся, Ульф допоміг другові знайти його.

Берра. Семирічний хлопчик, який мріє мати дідуся і знаходить його у притулку для літніх людей.

Цитати: "Берра тоскно подивився в небо. "От би в мене був дідусь!" – зітхнув він", "На наступний день я взяв Берру з собою. Він навіть умився з такої нагоди. На підборідді у нього красувався чистий пластир, а в руках він стискав рижу ромашку, яку зірвав у саду Густавсона…Берра рідко виглядав таким чистунчиком", "Берра розсміявся так, що стала помітна дірка замість переднього зуба", "Берра був дуже задоволений своїм новим дідусем. Всю дорогу додому він підкидав у повітря отриману копійку. На наступний день він вирішив знову навідати Нільса. Навіть дощ його не зупинив. Не біда, що волосся намокне!", "весь час Берра наполегливо вчився свистати. Навіть у п'ятницю, складаючи валізу, Берра намагався свистати, надуваючи щоки так, що вони становилися круглими і червоними, як два помідори. Але ніякої мелодії у нього не виходило", "Тьотя Тора обійняла Берру за плечі. Вона сказала, що дідусь тепер на небі, що в суботу з ним можна буде попрощатися в каплиці. Берра був жахливо роздратований. У нього навіть сльози навернулися на очі. Він вирвався з Ториних обіймів. – А я якраз навчився свистати! – крикнув він і штовхнув камінь носком черевика", "Берра зайшов за мною. Він був в ошатній яскравій сорочці, а волосся зачесане і пригладжене. – Пішли, попрощаємося з дідусем, – сказав Берра".

Нільс. Самотній дідусь з притулку для літніх людей, якого Берра та Ульф зуміли зробити щасливим, нехай і ненадовго.

Цитати: "В кімнаті сидів дідусь у штанях на підтяжках і розкладав пасьянс", "Що таке? – перепитав старий і обернувся в нашу сторону, так що став помітний пластир на підборідді. – Чи їм я свинячі ніжки? Та ні, я в карти граю сам з собою", "Потім він показав нам свою кімнату. Фотографію тітоньки з величезними очима в капелюсі, золотий годинник, опудало птаха і половину лося, яку він сам вирізав з дерева", ""Так, приємно, коли тебе провідують", – погодився Нільс", "Коли ми прийшли в парк, Нільс зупинився і зажмурився від сонця, яке стояло прямо над трубою будинку для пристарілих. "Я й забув, який прекрасний світ!"", "На деревах свистіли птахи, і Нільс теж тихенько насвистував за роботою. Він насвистував гарну мелодію пісеньки, яка називається "Чи вмієш ти свистати, Юганно?"", "Мабуть, більше всього я любив красти вишні. Небезпечна це була затія, але захоплююча", "І Нільс почав знову насвистувати "Чи вмієш ти свистати, Юганно?" Потім наступила черга Берри, але в нього нічого не вийшло – одне шипіння", "Коли ми прийшли до дідуся, уже смеркло. Нільс сидів на стільці посеред кімнати. В кращому костюмі. А підборіддя зовсім заросло щетиною. Берра намилив Нільсу щіточкою підборіддя, так що той став схожий на торт зі збитими сливками, а я обережно проводив лезом по шкірі, щоб вона стала гладенькою і м'якою, як шовк", "Нільс став дертися наверх. Дуже повільно. Він хватався тремтячими руками за гілки. Піднявся трохи і зупинився: не міг підтягнути ногу до наступного сучка", "Ми збиралися додому, але Нільс втомився і не міг іти. Тоді я збігав у будинок для пристарілих за кріслом на колесах. Ми всадовили дідуся і покотили назад, а він всю дорогу насвистував".