Роберт Луїс Стівенсон — Острів скарбів (характеристика та аналіз героїв твору)

Аналіз твору

Позитивні герої

Джим Гокінс. Головний герой, який знаходить карту острова, де були заховані скарби Флінта. Цю карту Джим показав лікарю Лівсі та сквайру Трелоні. Разом з цими чоловіками Джим вирушає в подорож на "Еспаньйолі". У дорозі Джим викриває змову піратів, які найнялися на судно: вони хотіли вбити капітана, лікаря, сквайра і заволодіти скарбами.

Джим – позитивний персонаж, який наділений кращими якостями: він відважний, завзятий, сміливий і допитливий, відданий своїм товаришам і готовий ризикнути заради загального блага. Хлопець доброзичливий, товариський, одразу викликає симпатію у своїх нових знайомих. Його справедливість і сміливість подобається навіть пірату Сілверу, який згодом захищає Джима від помсти своїх страшних спільників.

Лікар Девід Лівсі. Один з головних героїв. Лікував Джимового батька. Якось у заїзді між лікарем та Біллом виник конфлікт, але Лівсі зміг приборкати капітана, бо також був місцевим суддею. Лівсі зі своїм другом сквайром вирушає на пошуки скарбів. Деякі розділи роману написані від імені лікаря. Він проявляє у всі пригодах хоробрість, мужність, готовий без вагань виконати свій професійний і людський обов'язок.

Сквайр містер Джон Трелоні. Друг лікаря Лівсі, який найняв судно, щоб шукати скарби Флінта. Трелоні взяв Джима юнгою, а Лівсі – корабельним лікарем, а сам був адміралом. Трелоні не вмів тримати язика за зубами, тому пірати дізналися про майбутню мандрівку і найнялися до нього на судно. Коли від рук піратів гинули друзі сквайра, від дуже жалів, що це сталося через нього. Джон Трелоні був "високий, понад шість футів на зріст, і плечистий чоловік з грубуватим добродушним обличчям, засмаглим і вкритим зморшками у тривалих мандрах. Рухливі чорні брови засвідчували, що він не лихий на вдачу, а радше загонистий і гоноровитий.".

Капітан Александер Смоллет. Його для подорожі на "Еспаньйолі" знайшов друг Трелоні, містер Блендлі. Капітан здавався сквайру надто великим упертюхом, чоловіком прискіпливим, усе на шхуні наче дратувало його. Йому не подобалася команда, яку знайшов Трелоні, бо навіть останній матрос на судні знав про мету подорожі більше, ніж він, усі тільки й говорили про скарби. Капітан попередив Лівсі і Трелоні, що може розпочатися боротьба не на життя, а на смерть. Так і сталося, бо кухар виявився піратом, а багато з екіпажу були його змовниками. Капітан виявив рішучість і мужність у боротьбі з піратами, прийняв багато важливих рішень.

Бен Ган. Чоловік, який на безлюдному острові скарбів провів 3 роки. Першим його побачив Джим. Хлопець налякався, а Бен Ган бухнув навколішки й благально простяг вперед руки. Чоловік розповів, що вже 3 роки не балакав з жодною християнською душею. Його висадили тут пірати. Бен дуже каявся, що жив раніше не по-християнськи, і сумував за матір'ю. Джим розповів йомупро всю ситуацію на судні, яким прибув сюди. Відлюдник запропонував свою допомогу, правда, він попросив, щоб сквайр дав йому хоча б тисячу фунтів зі скарбу і відвіз на батьківщину. Джім пообіцяв, і Бен розповів, що був матросом у Флінта, коли він закопував скарби. Бен тоді був на судні, а Флінт вбив на березі усіх шістьох матросів, які помагали копати. Біллі Бонс був тоді за штурмана, а Довгий Джон за старшого матроса. А за три роки Бен вже плавав на іншому судні. І коли судно підійшло до цього острова, Бен запропонував матросам пошукати скарби Флінта. Та як вони не шукали, нічого не знайшли. Тоді матроси вернулися на судно, а Бена кинули напризволяще.

Джон Гантер, Річард Джойс й Том Редрут. Чоловіки з екіпажу "Еспаньйоли", які були на боці капітана, лікаря і сквайра. Джон Гантер був слугою сквайра і загинув під час штурму форту. Річард Джойсу пірати під час штурму прострелили голову. Тома Редрута, який був "неговіркий старий і вірний служник" містера Трелоні, пірати теж вбили. Коли Том помирав, сквайр упав перед ним навколішки і просив пробачення за те, що взяв його в подорож.

Ейбрегем Ґрей. Ще один матрос, якого капітан переконав перейти на їхній бік. Помічник корабельного тесляра. Після повернення отриману частину скарбів витратив на навчання, став штурманом і співвласником невеликого судна.

Том. Матрос, якого Сілвер вбив, бо той не хотів перейти на бік піратів.

Джимова мама. Чесна і справедлива жінка. Після смерті чоловіка хотіла повернути собі гроші, які Білл не платив за проживання у заїзді. Коли капітан помер, жінка вирішила відрахувати з його грошей рівно стільки, скільки він був винний. Та це їй не вдалося, бо у заїзд прийшли пірати і перевернули там усе в пошуках скрині з картою.

Негативні герої

Довгий Джон Сілвер. Перед мандрівкою сквайр зустрів цього старого моряка без ноги, який тримав у Бристолі шинок і знав усіх моряків. Джон найнявся на "Еспаньйолу" кухарем, бо дуже хотів знову піти в море. Сілвер допоміг містеру Трелоні дібрати команду справжніх моряків, зокрема, штурмана на ім'я Ерров. Ліва нога Сілвера була відтята по саме стегно; під лівою пахвою він тримав милицю і орудував нею на диво спритно. Був він дуже високий і міцний, з широким, наче окіст, обличчям. Вперше побачивши Сілвера, Джім потайдуші подумав, чи це не той самий одноногий моряк, якого так боявся капітан Білл. Та побачивши Довгого Джона, сумніви Джіма розвіялися, бо чоловік був охайний і привітний. На судні Джон дуже добре справлявся зі всіма обов'язками, хоч мав лиш одну ногу. Вся команда поважала його і навіть слухалася. Сілвер вмів гарно говорити і кожному вмів прислужитися. З Джимом він завжди був ласкавий. Хлопець часто заходив до нього в камбуз, де було дуже охайно й чисто. Там висіла клітка з папугою, якого звали Капітан Флінт. Якось Довгий Джон, якого ще називали Тулуб, на радощах утнув пісню: "П'ятнадцять хлопців на скрині мерця..." А вся команда враз підхопила хором: "Йо-го-го, ще й пляшечка рому!" Джим відразу згадав, що цю саму пісню часто співав покійний капітан Білл. Підозри Джима були не марні: Сілвер виявився піратом. Довгий Джон був колись у капітана Флінта старшим матросом, а своєї ноги збувся у тій самій баталії, де старий П'ю збувся своїх очей.

Білл. Старий пірат, який поселився у заїзді Джимового батька. Там всі називали його капітаном. Він був високий, міцний, огрядний, над коміром його заяложеної синьої куртки стирчала просмолена косичка. З собою він привіз скриню. Часто Білл сновигав берегом бухти або вибирався на скелі зі своєю підзорною трубою. Вечорами він сидів у заїзді й попивав ром. Якось він попросив Джима стежити, чи не йде до заїзду одноногий моряк, а за це пообіцяв кілька монет. Білл любив співати пісню "П'ятнадцять хлопців на скрині мерця…". З його слів випливало, що він прожив усе життя серед найзапекліших розбишак, які будь-коли виходили в море. Якось до Білла прийшов Чорний Пес, з яким вони побилися, а пізніше – сліпий, який вручив чорний знак. Пірати полювали на Біллову скриню, адже той був у Флінта за першого помічника на судні і знав усе про заховані скарби. Від страху Білл нагло помер.

Чорний Пес. З'явився у заїзді в пошуках Білла. Це був блідий чоловік, на лівій руці якого бракувало двох пальців. Зустрівшись, Чорний Пес і Білл побилися, капітан поранив Чорного Пса, і той втік.

Сліпий. Прийшов у заїзд, намацуючи дорогу ключкою. Схопив Джима і наказав вести його до капітана. Сліпий поклав у долоню Білла чорний знак і пішов геть. Біллу лишалося шість годин на порятунок, але він нагло помер. Згодом Джим виявив, що сліпого звати П'ю, він командував усіма піратами, коли ті нишпорили у заїзді. Коли усі тікали, бо приїхали вершники митної служби, П'ю загинув під копитами коня.

Штурман Ерров. Засмаглий старий моряк, з сережками у вухах і трохи косими очима. Під час мандрівки містер Ерров показав себе навіть гіршим, ніж побоювався капітан. Він часто пиячив.

Стерничий Ізреєл Гендс. Був досвідченим, вправним, але й хитрим, при будь-які потребі міг виконувати майже будь-яку роботу на судні. Він дуже приятелював з Довгим Джоном Сілвером і хотів швидше позбутися капітана Смоллета, сквайра і лікаря. Згодом Гендс хотів убити Джима, але хлопцеві вдалося застрелити його.

Дік. Молодий матрос, який перейшов на бік Джона Сілвера.

Боцман Джоб Ендерсон. Був на боці піратів, сильний і хоробрий, після зникнення Ерроу виконував на шхуні обов'язки першого помічника капітана. Під час штурму блокгаузу його вбив Ейбрегем Ґрей.