Оскар Уайльд — Хлопчик-зірка (характеристика та аналіз героїв твору)

Дроворуб. Один з двох Дроворубів, які знайшли Хлопчика-Зірку у лісі. Дроворуб взяв хлопчика додому, бо мав добре серце. Він переконав дружину прийняти дитину, хоч вони жили бідно і в них були свої діти. Коли Хлопчик-Зірка виріс жорстоким, Дроворуб не покидав спроб повернути дитину на шлях добра.

Цитати: "— Ні, це було б великим злом залишити дитину гинути тут, у снігу, і, незважаючи на те, що я бідний, як і ти, і мені потрібно годувати багато ротів, я заберу його додому, і моя дружина буде піклуватися про нього. Він ніжно взяв дитину, загорнув її в плащ, щоб захистити від холоду, і пішов через пагорб до села, поки його товариш дивувався з його м'якості серця.".

Дружина Дроворуба. Спершу жінка не хотіла брати в хату знайдену дитину, але чоловік переконав її. Вона доглядала за Хлопчиком-Зіркою як за рідною дитиною і страждала, коли той виріс злим і жорстоким.

Цитати: "Коли дружина відчинила двері й побачила, що її чоловік повернувся живий і здоровий, вона зраділа, обняла його й поцілувала…", "— Але чоловіче добрий! — нарікала вона. — Хіба в нас недостатньо своїх дітей, яким теж потрібно місце біля вогнища? І хто знає, чи не принесе це нам нещастя? І як ми будемо доглядати за ним? Вона дуже розгнівалася на чоловіка.", "Через деякий час вона повернулася й подивилася на нього, її очі були наповнені слізьми. Тоді він швидко зайшов, передав дитину їй на руки, вона поцілувала її й поклала в маленьке ліжечко до їхньої найменшої дитини."

Хлопчик-Зірка. Головний герой казки. На початку твору постає гордим, жорстоким, немилосердним, самозакоханим. Він пишався своєю красою і вважав, що всі повинні підкорятися йому. Тієї миті, коли Хлопчик скоїв найбільше зло – відштовхнув від себе свою матір, ще й до того ж безжально, презирливо і зверхньо розмовляв з нею, він став схожим на жабу: бридким, відразливим і потворним. Усвідомивши свою провину, Хлопчик-Зірка внутрішньо змінився: почав робити добро, жалів про свої погані вчинки, три роки розшукував матір-жебрачку. Ставши красивим і добрим в душі, він повернув свою вроду.

Цитати: "Отож Хлопчик-Зірка виховувався разом із дітьми Дроворуба, їв із ними й грався. Щороку він ставав усе гарнішим. Односельці дивувалися, бо всі вони були смагляві й темноволосі, а він був білим і витонченим, як слонова кістка, а його кучері були подібні на пелюстки золотого нарциса. Його губи були, як червона квітка, а очі, як фіалки біля річечки з чистою водою, а його тіло було таким, як білосніжний нарцис у полі, де ще не ступала нога косаря. Проте його краса обернулася злом для нього, бо він ріс гордим, жорстоким і егоїстичним.", "Ніякого жалю не було в нього до бідних, сліпих, покалічених і нужденних.", "Насправді Хлопчик-Зірка був ніби зачарований своєю красою й знущався над тими, хто був слабкий і хворий. Він любив лише себе.", " – Ти божевільна, якщо таке кажеш, — сердито вигукнув Хлопчик-Зірка. — Я не твій син, бо ти жебрачка, потворна й одягнена в лахміття. Тому вимітайся звідси, щоб я більше не бачив твого брудного обличчя.", "Нарешті він заговорив до неї, його голос був твердим і суворим: — Якщо ти справді моя матір, — сказав він, — було б краще, якби ти трималася подалі, а не приходила сюди, щоб соромити мене. Зрозумій, я вважав себе сином зірки, а не жебрачки, як це ти мені зараз кажеш. Тому йди звідси, щоб я тебе більше не бачив.", "Отож він пішов до колодязя та подивився в нього. І що ж?! Його обличчя було, як у жаби, а тіло було в лусці, як у гадюки.", "І Хлопчик-Зірка заплакав, і схилив голову, і просив пробачення в Божих створінь, і продовжував долати свій шлях через ліс, шукаючи жебрачку.", "Ніде Хлопчик-Зірка нічого не чув про жебрачку, яка була його матір'ю, хоча три роки мандрував світом.",  "я зрікся матері, яка народила мене, і не зупинюся, допоки не знайду її і не попрошу в неї пробачення. Тому дайте мені дорогу, бо я знову мандруватиму світом і не зможу затриматися тут, хоч ви й принесли мені корону й скіпетр.", "…він став володарем усього міста над річкою. Він керував справедливо й милосердно... Але правив він недовго, бо надто великими були його страждання, і через три роки він помер. А той, хто прийшов після нього, правив жорстоко.".

Священик. Хотів навчити Хлопчика-Зірку добра і любові, але слова старого священика для хлопця були неважливі.

Цитати: "Часто його запрошував до себе старий священик і намагався навчити любові до всього живого, говорячи: — Кожна комаха рідна тобі, не шкодь їй. Дикі птахи мають свободу. Не лови їх задля власного задоволення. Бог створив сліпими черв'яка й крота, і кожен із них має своє призначення. Хто ти такий, щоб нести біль у світ Божий? Навіть худоба в полі прославляє Його."

Жебрачка. Мати Хлопчика-Зірки, яка згодом виявилася Королевою.

Цитати: "Одного дня через село проходила бідна жінка-жебрачка. Її одяг був подертий, ноги були поранені камінням на дорозі, бо її спіткала велика біда.", "Хлопчик-Зірка пішов і кидав у неї каміння, знущався з неї, їй було страшно, але вона не зводила з нього очей.".

Маленька донька Дроворуба. Єдина з дітей, яку не налякала потворність Хлопчика-Зірки.

Цитати: "…вона поклала йому руку на плече й сказала: — Що з того, що ти втратив вроду? Залишайся з нами, я не буду з тебе глузувати."

Чоловік. Мешканець міста біля річки.

"І коли хлопчик відвернувся, плачучи, годі до них підійшов чоловік, чий обладунок був прикрашений золотими квітами й на шоломі котрого був крилатий лев, і став розпитувати про хлопця.", "— Це жебрак, син жебрачки, і ми його прогнали. — Не треба, — вигукнув він (чоловік), сміючись, — ми продамо цю потвору як раба, його ціною буде ціна чаші солодкого вина.", "Тоді той, чий обладунок був прикрашений золотими квітами й на чийому шоломі був крилатий лев, виставив уперед щит і гукнув: — Як може мій володар казати, що він некрасивий?".

Чаклун. "старий чоловік зі злим обличчям", "…старий, який насправді був наймайстернішим із чаклунів Лівії і навчився цього мистецтва в того, хто жив біля Нілу…". До нього потрапляє Хлопчик-Зірка і змушений за наказом шукати у лісі монети.

Заєць. Спершу Хлопчик-Зірка приходить йому на допомогу, а згодом Заєць допомагає хлопчику знаходити монети.

Цитати: "Забувши про власне горе, він побіг назад і побачив маленького Зайця, що потрапив до мисливської пастки. Хлопчикові-Зірці стало шкода Зайця, і він звільнив його, сказавши: — Я сам раб, але тебе я можу випустити на волю."

Прокажений. Просив у Хлопчика-Зірки монети, які той мав принести чаклунові. Згодом прокажений виявився батьком Хлопчика-Зірки і Королем.

Цитати: "Біля міської брами сидів прокажений. Його обличчя покривав каптур із сірого полотна, і лише через прорізи світилися очі, як червоні вуглинки.", "Але прокажений благав і вмовляв його, доки Хлопчик-Зірка не зглянувся над ним і не дав йому монету з білого золота.", "Але прокажений продовжував благати його, тому Хлопчик-Зірка зглянувся над ним і віддав монету з жовтого золота.", "Прокажений, побачивши його, став посеред дороги і гукнув до нього: — Дай мені червону монету, бо я помру!".