Завантаження
Михайло Яцків, "Журавлі"
Як думки, гонені скукото, летіли вольним простором ті суятливі мандрівники. Таємно лунав їх гутір в царстві ночі, в ній тремтіла туга і падала на сон землі.
Досвіта спочили на урочищі нубійської долини. Кількох стануло на сторожі, інші бавилися та іграли.
Лише найстарший, що все вів перед, стояв набоці і звісив голову, як би дрімав або був хворий. Далекі країни з-над Гангу, де перебував весну молодих літ, манили ного тепер.
Рушився і вдарив у веселий гурт. Гурт розскочився і станув, здивований...