Зламане весло на розбитім човні, спочив керманич в глибинах, спочило братство.
І ти, моя любко, спочила.
Захід сонця прощав золоту корону на твоїй голові, біла ручка махнула прощання до мого берега.
Я взяв твою тугу і пішов у світ.
1914
Зламане весло на розбитім човні, спочив керманич в глибинах, спочило братство.
І ти, моя любко, спочила.
Захід сонця прощав золоту корону на твоїй голові, біла ручка махнула прощання до мого берега.
Я взяв твою тугу і пішов у світ.
1914